Іноді трапляється, що маленькі діти крадуть дрібні речі.
Не дивно, що це викликає занепокоєння у їхніх батьків.
Вони задаються питанням, чи добре вони виховали свою дитину.
Однак, перш ніж панікувати, батькам варто подумати, чому їхня дитина могла взяти щось, що їй не належить.
Коли діти дізнаються, що красти – це погано?
Дуже маленькі діти не розуміють поняття власності. Якщо вони бачать щось, що їх зацікавило, вони, швидше за все, просто візьмуть це. Перш за все, тут важливий вік дитини. Експерти вважають, що почуття власності зароджується приблизно у дворічному віці, але повне розуміння цього поняття розвивається у віці від трьох до п’яти років. За даними Американської академії дитячої та підліткової психіатрії, саме вік від трьох до п’яти років є особливо важливим часом для навчання дитини таким цінностям, як чесність і відповідальність. У цьому аспекті важливо подавати власний приклад. Також важливо звертати увагу на те, чи приносить дитина додому, наприклад, іграшки з дитячого садка або інші речі, які їй не належать.Що робити, якщо дитина розуміє, що красти – це погано, але все одно краде?
Слід ретельно розглянути причини, що спонукають дитину до крадіжки. Не всі такі ситуації є однаковими. Деякі маленькі діти, які ще не повністю навчилися контролювати свої бажання, можуть красти заради негайного задоволення – особливо речі, які здаються їм малоцінними. Наприклад, вони можуть думати, що це лише кілька цукерок, зникнення яких ніхто не помітить. Натомість іншим дітям важко уявити, що хтось може розсердитися чи розчаруватися, якщо вони візьмуть чужі речі. З іншого боку, нудьгуючі діти можуть красти просто заради відчуття азарту або щоб привернути до себе увагу. Ще одним важливим аспектом є те , крадуть діти наодинці чи з однолітками. Вони можуть взяти щось, що їм не належить, заради жарту, під тиском однолітків або для того, щоб справити враження на однолітків. Також трапляється, що діти з бідних сімей крадуть, щоб отримати речі, які вони не можуть собі дозволити. Ці речі можуть особливо цінуватися в їхній групі однолітків або бути пов’язані з чимось модним, що є у всіх інших членів групи. Також можливо, що наші діти крадуть щось, щоб привернути увагу дорослих або однолітків. Можливо, у них є емоційні або психологічні проблеми, і вони використовують крадіжку як спосіб впоратися з ситуацією. Крадіжка може свідчити про те, що дитина бореться з глибшою проблемою. У такому випадку слід насамперед усунути першопричину такої поведінки. Батьки, вихователі та педагоги повинні підходити до ситуації зі співчуттям та розумінням і працювати з дитиною, щоб знайти більш конструктивні способи впоратися з емоціями та потребами.Що робити, якщо ваша дитина щось вкрала?
- Зберігайте спокій і уникайте надмірної реакції. Підходьте до ситуації спокійно. Крик або суворе покарання дітей може зробити їх більш схильними до крадіжок у майбутньому.
- Скажіть їм, що красти – це погано. Важливо навчити дітей важливості чесності та довіри. Поясніть, як крадіжка може зашкодити довірі між людьми і зруйнувати стосунки.
- Поговоріть зі своєю дитиною. Запитайте їх, чому вони вкрали, і вислухайте їхню відповідь. Спробуйте зрозуміти, що спонукало їх до крадіжки.
- Звертайте увагу на поведінку дитини в майбутньому. Слідкуйте за ними, щоб переконатися, що вони не вкрадуть знову. Хваліть їх, коли вони роблять правильний вибір і виявляють чесність.
- Встановіть чіткі наслідки. Переконайтеся, що дитина розуміє наслідки своїх дій. Перш за все, слід повернути або, якщо це неможливо, викупити вкрадену річ. Дитина також повинна вибачитися перед людиною, у якої вкрали річ.
- Уникайте тактики залякування. Не погрожуйте повідомити в поліцію, не називайте дитину злодієм або поганою людиною.
- Зверніться за професійною допомогою. Якщо поведінка вашої дитини не змінюється або погіршується, можливо, необхідно звернутися за професійною допомогою до психолога, який спеціалізується на роботі з дітьми.
